Мейлін Джонс мешкає з батьками, ненавидить свою роботу, в особистому житті — хаос і помилки. А найгірше те, що цьогоріч її родина востаннє відзначає Різдво в найкращому місці на світі — зимовій хижці у штаті Юта. Тут Мей змалку проводила свята з друзями сім’ї та їхніми синами Ендрю і Тео, але тепер ті в скруті й мусять продати хижку. Доходить кінця маленька епоха, і від цього безмежно сумно.
Повертаючись додому машиною, дівчина подумки благає всесвіт показати, що може зробити її щасливою. Аж раптом автомобіль вдаряють збоку — скрип металу, тріск скла — і все поглинає темрява. Мейлін розплющує очі в літаку на шляху до Юти. Далі катастрофи одна за одною повертають її до літака. Живучи в різдвяному «дні бабака», дівчина повинна з’ясувати, як вийти з цієї часової петлі, і заразом знайти своє справжнє кохання.
Новий роман про Соломію Крушельницьку можна читати як продовження попереднього, — “Кімоно для Баттефляй”, — і як окремий твір. Видатна примадонна, донька греко-католицького священика, а тепер — дружина масона Чезаре Річчоні, — постає у віллі “Саломея”, у вікні якої на манекені мало не щодня змінюють костюми героїнь співачки. Цей
сюжетний хід допомагає автору згадати минулі тріумфи на оперних сценах, а далі — і на концертних, — зібрати під дахом вілли у Віареджо видатних гостей. Приміром, Елеонору Дузе і Айседору Дункан, яка після концерту Соломії вчить її сестру Ганну танцювати на пляжі. Було багато сподівань на її успішну кар’єру, але на заваді — війна, закриття більшості театрів і “ворожий” австрійський паспорт. Широка панорама подій на основі реальних фактів, домислу і уяви письменника переносить читача до Риму, де опиняється Ганна; Мілана, де Соломія має останню оперну прем’єру; Неаполя, де відбуваються її прощальні вистави. На цьому тлі — окупація царськими військами Львова, заборона українських видань; заслання до Сибіру родичів і друзів родини Крушельницьких; смерті Павлика і Франка; радість від удержавлення України. А після поразки ЗУНР і УНР Крушельницька у концертах містами Італії, Галичини, за океаном, означує себе українською співачкою.
Моторошний трилер «Бестселер у борг» неквапливо занурює читача в атмосферу жаху. В центрі сюжету — хлопець, який приїздить у Львів. Він мріє стати відомим письменником. У здійсненні мрії йому погодився допомогти університетський професор. Після переїзду в будинок професора в житті Андрія все змінюється. Він таки напише свій перший бестселер і стане відомим на весь світ, та через деякий час йому відкриється жахлива правда про професора. І про борг, який доведеться заплатити за славу. Містична складова у романі – одна з найсильніших. Вона не виглядає нав’язаною, навпаки – тонко вплітається у сюжет, поступово нагнітаючи атмосферу. У книзі багато інтриги та динаміки, і саме це змушує гортати сторінку за сторінкою, не відкладаючи читання «на потім».
Різдво — час любові та див, які народжуються посеред втрат і випробувань. Хтось отримує знаки: дівчина відновлює єдину вцілілу після руйнування своєї квартири річ — косівське горнятко; самотній воїн у снігах розмовляє з ангелом, що раз на рік спускається до людей; незряча юнка зустрічає незнайомця, що огортає їй змерзлі руки завеликими рукавицями — точнісінько як її загиблий тато.
Інші ж творять дива самотужки: підліток іде в засніжені гори шукати мольфара, щоб той урятував його маму; бігунка після загибелі тренера наважується на омріяний марафон; батько і донька у скрутних обставинах під дахом чужої хати знаходять примирення. І на порозі дорослого життя замість фотографа до випускників приходить сам святий Миколай — щоб зафіксувати на плівці не обличчя, а мрії.
У новому збірнику різдвяних оповідань сучасних українських письменників для молоді — теплі й щемкі історії про дива, які трапляються саме тоді, коли ми готові їх прийняти.
«Бульбона» — це багатошаровий роман, що поєднує сучасність, 40-80-ті роки ХХ століття і позачасся. У центрі сюжету — розслідування Богдана Вовка, який намагається з’ясувати природу дивного видіння підводного світу, що відкриває перед ним драматичні сторінки минулого.
Основна колізія розгортається навколо затоплених сіл, які пішли під воду, коли облаштовували водосховища для ГЕС. Попри те, що здебільшого географічні назви в романі метафоричні, в основу покладено фольклор, спогади та досвід жителів конкретних сіл Чернівецької, Хмельницької та Київської областей.
В образі метафоричної річки Рибар мешканці різних регіонів України зможуть побачити «свою» річку і своє водосховище, а відтак — свої затоплені села. І в кожного буде інша версія — що це за річка і що це за села. Але у всіх — спільний «досвід Атлантиди», яка одного разу пішла під воду зі своїми віруваннями, легендами і пристрастями — з усім.
«Жіночі» тексти чоловіка... Це взагалі можливо? Несподіваний і нехрестоматійний Франко переконливо доводить, що так. Сексуальне рабство, проституція і торгівля людьми, війна і посттравматичний синдром, теорія і практика брехні й техніка пікапу, криза традиційного подружжя і патріархальної моралі, кримінальні злочини і слідство, мобінг і суїцид — усе це круто змішано в міцному коктейлі його «профеміністичної» прози й драматургії. Та головне — усі ці твори об’єднують тема жіночої емансипації і наскрізний образ сильної, пристрасної, харизматичної жінки, котра змагається за власне щастя, свободу і незалежність. Навіть ціною життя.
Автори – Африканич (Володимир Нікітін), Інесса Кравченко
«Відлуння вітру» – це книга-прослуховування, книга-роздуми, книга-відчуття. Написана у формі фрагментованих есеїв і діалогів, вона не має лінійного сюжету, проте створює внутрішній простір зустрічі – з собою, із часом, зі світом, що змінюється на наших очах.
Автори, філософ і мислитель Володимир Нікітін (Африканич) та інтелектуалка і фасилітаторка Інесса Кравченко, говорять про трансформації людства у добу сингулярності, втрату й пошук сенсів, тонкість душевного досвіду, про свободу, любов, духовну причетність і невидиму нитку, що пов’язує людину з живим світом.
Це книжка для тих, хто чує тремтіння вітру, пісню птаха, шепіт змін. Для тих, хто хоче не просто жити – а бути в контакті з тишею, глибиною, собою. І в той самий час – з іншими.
Хто такі хохли? Це якась окрема раса чи лише дивне відгалуження від українства, в якому стався генний збій? Як ставитися до того, хто вважає знищення мільйонів людей санітарією, а не геноцидом? Чи можна поспівчувати ворогові й простити зраду друга? Як можна любити з ненавистю, а ненавидіти з любов’ю? Чому хтось називає історію незалежної України історією поразок, а ті, кого заведено вважати «совістю нації», стають її ганьбою? І чому все-таки не вмирає надія, що все можна змінити? На непрості запитання дає відповіді роман з крутим детективним сюжетом «Ліліпути на підборах». Автор Анатолій Сахно в минулому співробітник спецслужби, який пережив багато з того, про що пише.
Це його третя книжка з історії сучасної України. Головний герой творів Богдан Зорій, полковник української спецслужби, знайомий читачам з романів «Соло бунтівного полковника. Вершина» та «Острів Хо. Поріг болю». Анатолій Сахно – лауреат Міжнародної премії імені Володимира Винниченка 2019 року в галузі української літератури.
• Проникливий, захопливий, миттєвий бестселер №1 за версією The New York Times
• Переможець Goodreads Choice Award за найкращий роман (2022)
Життя Нори Стівенс всуціль складається з книжок, але вона геть не схожа на їхніх героїнь. Власне, героїня вона лише для своїх клієнтів-письменників і молодшої сестри Ліббі.
Саме Ліббі й влаштовує цю спільну поїздку до містечка Саншайн-Фоллз, де Нора, на її думку, має нарешті стати героїнею власної історії. Та замість ідилічних пікніків чи зустрічей з гарячими місцевими чоловіками Нора весь час натрапляє на редактора Чарльза Ластра. І все б нічого, але вони вже знайомі, і жодну з їхніх попередніх зустрічей приємною не назвеш.
Сюжетні повороти, яких не схвалив би ніякий притомний редактор, зводять їх разом знову і знову. Може, нарешті настав час вийти за рамки історій, які Нора і Чарльз самі для себе вигадали?
