Бібліотека пропонує книгу Олени Прібиткової „Подих війни”.

Олена Прібиткова – харківська юристка й волонтерка «Руху підтримки закарпатських військових-Ужгород» вже два роки мешкає на Закарпатті. Весною цього року вона була дебютанткою клубу літературних дебютів „Нові імена”, що вже 17 років діє при бібліотеці.

«Подих війни» — це віршована історія великої війни. Особливість книги в тому, що поезія в хронологічному порядку зображує перебіг нашої боротьби, оспівує героїв сучасності, передає почуття та емоції, які нині панують у душах усіх українців, а також ця поезія вселяє незламну віру в нашу перемогу та дарує надію на квітуче майбутнє України.

Ось як авторка говорить про свою поезію: „ В поезіях описано багато подій, які мене вразили протягом останніх двох років. Є багато присвят: герою України Олександру Мацієвському, «азовцям», загиблим дівчатам-вуличним співачкам із Запоріжжя, розстріляним юним партизанам Бердянська, загиблій від удару ракети «сонячній дівчинці» з Вінниці тощо. Є сатирична байка про події війни, є емоції матерів, котрі втратили дітей, – все те, що відчувається; все те, що проходить крізь серця й душі під час цієї війни.”

 Сьогодні працівники відділу художньої літератури провели вуличну акцію „Зробимо читання сімейним ритуалом”.

 Читання, безумовно, розвиває вашу дитину. Читання казок, віршиків батьками допомагає малечі заговорити, розширює словниковий запас, покращує пам’ять та концентрацію уваги, а головне – розвиває уяву і допомагає дитині формулювати свої думки. Переваг – море. Але що з виконанням?

Можна запровадити щовечірнє чи щонедільне читання мами чи тата із дитиною, похід в бібліотеку чи книгарню – і справи покращаться  В ідеалі – читати самому і привчати дитину. Бо ми хочемо для дітей кращого, чи не так?

Де взяти книжки?

Запрошуємо до Закарпатської обласної універсальної наукової біблоітеки ім. Ф. Потушняка за адресою Ужгород, проспект Свободи, 16.

У нас діє й послуга «Сімейний формуляр». На один читацький квиток (50 грн на рік) ви можете обирати книжки для всієї родини. 5 книжок в одні руки на два тижні. 

Приємного читання!

 26 червня в Україні святкують День кримськотатарського прапора. Це важливе історичне і культурне свято, яке символізує боротьбу за свободу, єдність та право на самовизначення. Воно було створене 2010 року. Кримськотатарський прапор — це синє поле, на якому розташована жовта тамга (печатка). Синій колір є символом неба та миру, а танга — це історична емблема правлячої династії Кримського ханства.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Наталі Гуменюк „Загублений острів”, отриману завдяки Українському інституту книги.

Загублений острів — це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. У книжці — справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року, бо відтоді хтось із кримчан живе в окупації, а хтось — просто в іншій країні. То ж яка їхня неприхована правда? Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.

Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

 Завдяки Програмі розвитку культури Закарпатської області на 2024- 2026 роки бібліотека поповнилася сучасними книжками! Невдовзі шукайте на полицях відділу художньої літератури 183 новинки. Приємного читання!

 Бібліотека пропонує книгу Станіслава Вінценза „Діалоги з совєтами”, отриману в рамках проекту „Польська полиця в Україні”.

Видатний польський письменник Станіслав Вінценз (1888–1971) мріяв усе життя провести в горах у селі Бистрець серед любих його серцю гуцулів, яких вивчав і описував. Проте в 1939 році совєтська окупація перекреслила ці плани: Вінценз потрапив до енкаведистської в’язниці. Письменник чудом врятувався із в’язниці, відтак нелегально через гори перебрався до Угорщини, де став біженцем. Тут його знову наздогнала сталінська навала, і йому довелося втікати далі на Захід.

Під час цих драматичних життєвих перипетій письменник постійно стикався із совєтськими прикордонниками, чекістами, вояками – людьми з дуже різних середовищ, і, розмовляючи з ними, не оминав нагоди дослідити коліщатка тоталітарної машини, яка нищила його рідну Гуцульщину і загрожувала европейській цивілізації. Усі ці події Вінценз описав у книзі спогадів «Діалоги з совєтами», вперше опублікованій у 1966 році. Сьогодні, коли навала «русского міра» знову нищить Україну і загрожує Европі, спогади Станіслава Вінценза залишаються цікавими і актуальними.

 В цю чудову червневу неділю бібліотека пропонує книгу Зірки Мензатюк „Український квітник”.

Відома дитяча письменниця вирішила розкрити деякі з секретів власного квітника – й подарувала читачам мініатюрні есеї про найулюбленіші квіти. Як виявилося, ці квіти ми бачимо не лише мало не в кожному українському квітнику, а й на фресках, картинах, у малюнках, що їх створювали художники з часів античності й донині. Різні часи, культури, народи плекали ці чудесні рослини, аби сьогодні вони прикрашали нашу землю й вабили око. Тож у цій унікальній книжці, крім дивовижних квіткових історій Зірки Мензатюк, ви знайдете й численні зображення зі старовинних гербаріїв, а також майже наукові описи тридцяти квітучих і пахучих чудес.

 Сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день біженців. Це міжнародний день, призначений Організацією Об’єднаних Націй на честь біженців по всьому світу. Він відзначається щороку 20 червня і визнає силу і мужність людей, які були змушені втекти з рідної країни, щоб уникнути конфліктів чи переслідувань. Всесвітній день біженців – це нагода викликати у громадськості співчуття та розуміння їхньої біди та визнати їхню стійкість у відбудові свого життя.

З цієї нагоди бібліотека пропонує книгу Еріха М. Ремарка „Тіні в раю”.

Багатьом біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів. Журналіст Роберт Росс два роки переховувався від нацистів у Брюссельському музеї. Тепер він може вдихнути на вільні груди. Та де взяти сили, щоб почати життя наново? Роберт не один. Він бачить долі інших біженців. Лікарі, торговці картинами, манекенниці, актори — усі вони по-своєму намагаються впоратися з тим болем, що лишила по собі війна. Хтось топить горе в алкоголі, хтось кидається в роботу. Одні продовжують боротьбу з останніх сил. Інші складають зброю. Різні люди, об’єднані тавром «вигнанці», спустошені тугою за власним минулим та втомлені пошуком. Чи віднайдуть вони своє місце в цьому потрощеному світі?..