Бібліотека пропонує книгу Стефана Грабинського „Демон руху”,  отриману в рамках проекту „Польська полиця в Україні”.

Оповідання Стефана Грабинського (1887—1936), що входять до збірки “Демон руху”, включені до багатьох антологій світової фантастичної літератури. Герої цих творів стикаються з таємничими й незвичайними явищами, які змінюють їх внутрішньо. Автор порушує психологічні, філософські й метафізичні проблеми людського буття і свій жанр пропонує називати психо- або метафантастикою. Містика, якою оповито все, що відбувається на залізничних коліях та в місцях спалахування пожеж, просякнута неабиякою поезією й ліризмом та тримає в напрузі з першої й до останньої сторінки.

Стефан Грабинський (пол. Stefan Grabiński; 26 лютого 1887, Кам'янка-Струмилова — 12 листопада 1936, Львів) — польський письменник, представник жанру жахіть у польській літературі першої половини XX століття, званий «польським По» та «польським Лавкрафтом». Грабинський знаний передусім як майстер малої прози, знавець проблем із галузі парапсихології, магії та демонології.

 Бібліотека пропонує книгу Лорана Аллана-Карона „Таємниця на ім’я Лаґерфельд”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

Карл Лаґерфельд — одна з найзагадковіших постатей в історії світової моди. Його знають усі, і водночас про нього не знають майже нічого. Як це вдалося королю подіуму, що протягом кількох десятиліть перебував у центрі загальної уваги? І навіщо батько моди перетворив себе на легенду? Ці та чимало інших питань французький журналіст Лоран Аллан-Карон поставив друзям і близьким кутюр’є, а їхні відповіді дбайливо зібрав у правдивий і переконливий портрет генія, який спочатку ретельно вибудував життя своєї мрії, а потім зі смаком його прожив. Автор делікатно прочинив завісу в таємницю Лаґерфельда, зробивши чудовий подарунок усім прихильникам таланту Кайзера Карла.

 Бібліотека пропонує книгу Жермена де Ланьї  „Батіг і росіяни. Звичаї та організація Росії”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

«Батіг і росіяни» — переклад книги видатного французького мандрівника Жермена де Ланьї. У середині XIX століття він деякий час жив у Росії та мав змогу оцінити її зсередини. Автор проводить ретельний аналіз російської ментальності, без прикрас характеризує усі прошарки російського суспільства: армію, дворянство, духівництво, судовиків, поліцію, кріпацтво й самого імператора. Чому Росія саме така – дика, брехлива, корупційна? Чи довго ще втримається цей колос на глиняних ногах? Чи можна вилікувати дух цієї нації? Відповіді на ці та інші питання шукайте у книзі спогадів «Батіг і росіяни».

  Днями відбулося відкриття 18-го сезону засідань клубу літературних дебютів „Нові імена”. Наші дебютантки  - це  жінки, які вже знайшли своє місце в житті : в професії, в особистому житті, в волонтерській та громадській діяльності. А зараз вони вирішили дебютувати як поетеси. До речі, обидві дебютантки не відразу наважилися представити свою творчісь публіці. І, нарешті, ми мали можливість понайомитись з цією гранню їхніх особистостей.

Ольга Агафонова жила в місті Сєверодонецьк Луганської області. З початком повномасштабної війни переїхала до Ужгорода. Перші вірші почала писати ще в школі " під замовлення". Потім вони народжувалися, як рефлексия на якісь події, людей,  вчинки... Вірші, що прозвучали у виконанні Ольги, а також її поневіряння з початку повномасштабної війни вразили всіх присутніх. 

Леся Минько родом з Закарпаття, зростала у бабусі з дідусем серед природи, книг, музики і неймовірної любові. Дідусь був завучем школи, вчителем, письменником, композитором, а бабуся вчителькою і відмінною господинею. Обоє заклали в серце любов до рідної землі, до людей, любов до читання, музики, до всього живого. Записувати вірші почала після 20 років.

Групи підтримки обох дебютанток були дуже активними. Нашим літературним експертом був Михайло Рошко, письменник, викладач світової літератури в УжНУ. Він оцінив громадянську, патріотичку поезію Ольги, підкресливши, що відчувається справжність емоцій. За його словами, лірика Лесі зовсім інша, її вірші сильні, сформовані, поезія її несе світло.

Пропонуємо вашій увазі фотозвіт з дебютів.

 Бібліотека пропонує книгу Лоранс Плазне „Любов сама”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

Панні д’Альбрехт було п’ятнадцять, її сáме покидало дитинство. Пан де Рамон став їй учителем, і наставником, і коханцем. Вона ще мало що відала про світ дійсний і про світ чуттєвий, він уже знавав багато країн, берегів і жінок. Він якось сказав їй, що усякі дискусії між чоловіком і жінкою — лише вистава, танець заради оволодіння тілом. Вона ж у тім танці спізнала ту незбагненну цінність матерії, з якої сотворений інший. Увесь цей чуттєво-інтелектуальний роман — це танець живих душ у живих тілах під музику кохання і пристрасті, у ритмах сумніву і певності, поступливості і впертості, відвертості і замкнутості. І все це — у Франції, у столітті десь так ХVII–ХVIII. Тож роман цей — ще й нагода підглянути: як же тоді і там любилося та говорилося про любов.

Лоранс Плазне – сучасна французька романістка, викладачка французької літератури в Сорбонні. До сфери її інтересів належить поетика французького роману XVII століття. Член Французького національного інституту наукових досліджень, член журі літературної премії ім. Анре Жіда.

 

Бібліотека пропонує книгу Дженні Ерпенбек „Прокляття дому”, отриману в рамках проєкту „Обмін між німецькою та українською книжковою та літературною індустрією” (Німецька полиця у нашій бібліотеці).

Роман «Прокляття дому» (Heimsuchung) яскравої представниці жіночого «письменницького дива» літератури об’єднаної Німеччини Дженні Ерпенбек є одним із творів, які найактивніше перекладають останніми роками. За сім років його переклали тринадцятьма мовами. Роман Ерпенбек – це сконденсована німецька історія ХХ століття, віртуозно скомпонована оповідь про мир і війну, про втечу й вигнання, про утопію батьківщини та пошуки рідного дому. На прикладі позірно окремих і разом з тим фатально переплетених дванадцяти історій різних родин, п’яти поколінь читач дізнається про перипетії життів звичайних німців від часів Першої світової війни до об’єднання Німеччини. Поетична точність цієї лаконічної, густої прози та майже музичний ритм історій, так чи інакше пов’язаних із літнім будинком над Бранденбурзьким озером, заворожують.

Дженні Ерпенбек — німецька письменниця та театральна режисерка. Отримала кілька важливих німецьких і міжнародних літературних нагород, у тому числі Незалежну премію зарубіжної художньої літератури, Премію Томаса Манна і Міжнародну Букерівську премію, ставши першою німкенею, яка отримала цю нагороду.

 Ми відкриваємо 18-й сезон засідань клубу літературних дебютів „Нові імена”, який , здається, заперечує відомий вислів: «Коли говорять гармати, музи мовчать». Знайомтесь з нинішніми дебютантками.

Ольга Агафонова жила в місті Сєверодонецьк Луганської області. З початком повномасштабної війни переїхала до Ужгорода. Вона тренерка з soft skills, сертифікована коучиня за міжнародними стандартами ICF (КГ «Живе діло», МІКШ, експертка з цифрового психоаналізу особистості, сертифікована кармологиня, сертифікована ігропрактикиня, ведуча 7-ми трансформаційних ігор, соавторка книги «Практичні поради ігропрактикам: для початківців та професіоналів», соавторка книги "Енергія змін. Практичний коучинг для досягнення великих цілей."

Перші вірші почала писати ще в школі " під замовлення". Потім вони народжувалися, як рефлексія на якісь події, людей,  вчинки... Але вона їх не записувала. А з 2020, коли почала чути багато індивідуалних історій на консультаціях, вірші "почали приходити" і вже стала їх записувати.

Леся Минько родом з Закарпаття, зростала у бабусі з дідусем серед природи, книг, музики і неймовірної любові. Дідусь був завучем школи, вчителем, письменником, композитором, а бабуся вчителькою і відмінною господинею. Обоє заклали в серце любов до рідної землі, до людей, любов до читання, музики, до всього живого. Леся завжди була творчою особистістю, любила придумувати сценки, писала сценарії до шкільних свят, коротенькі віршовані привітання, пісні. З дитинства хотіла бути лікарем. Але найбільше бажання було робити людей красивими. А з часом реалізувала свої мрії ставши дерматологом і косметологом. Записувати вірші почала після 20 років.

Засідання клубу відбудеться 13 травня о 17-й год. в читальній залі нашої бібліотеки.

 Бібліотека пропонує книгу Ілларіона Павлюка „Я бачу, вас цікавить пітьма”.

Кримінальний психолог Андрій, який пройшов війну в Афганістані, вирушає у маленьке далеке село для розслідування таємничого зникнення дівчинки. Він відчуває, що зобов’язаний врятувати дитину, оскільки й життя його дочки зараз під загрозою. Під час слідства чоловік виявляє, що у цій місцевості полює серійний маніяк. Згодом він розуміє, що реальність зовсім не така, як здається на перший погляд. Чи це тільки у цьому богом забутому місці? Андрій змушений з’ясувати правду якомога швидше, щоб врятувати не тільки дитину, а й себе.

Психологічний трилер «Я бачу, вас цікавить пітьма» змішав детектив, містику й драму. У ньому можна побачити біблійні мотиви та відсилання до грецьких міфів й інших творів літератури й живопису. Автор використовує жанр лише як інструмент, завдяки якому досліджує темні глибини душі головного героя і не тільки його. Майстерно поєднуючи реальність і вигадку, Ілларіон створює напружену атмосферу, де важко зрозуміти, що є правдою, а що ні. Навіть дизайн обкладинки наче відображає вираз «Якщо ти довго вдивляєшся у прірву, то прірва починає вдивлятися в тебе», натякаючи на містичність подій, що чекають на читача.

Письменник порушує питання моралі, пошуку істини й відданості цьому шляху, боротьби з власними страхами й травмами й те, як вони впливають на нас. Це книга для шанувальників містичних детективів, напружених трилерів, історій, сповнених психологічного напруження, і тих, хто готовий таки подивитися у прірву.