Бібліотека пропонує книгу Лоранс Плазне „Любов сама”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

Панні д’Альбрехт було п’ятнадцять, її сáме покидало дитинство. Пан де Рамон став їй учителем, і наставником, і коханцем. Вона ще мало що відала про світ дійсний і про світ чуттєвий, він уже знавав багато країн, берегів і жінок. Він якось сказав їй, що усякі дискусії між чоловіком і жінкою — лише вистава, танець заради оволодіння тілом. Вона ж у тім танці спізнала ту незбагненну цінність матерії, з якої сотворений інший. Увесь цей чуттєво-інтелектуальний роман — це танець живих душ у живих тілах під музику кохання і пристрасті, у ритмах сумніву і певності, поступливості і впертості, відвертості і замкнутості. І все це — у Франції, у столітті десь так ХVII–ХVIII. Тож роман цей — ще й нагода підглянути: як же тоді і там любилося та говорилося про любов.

Лоранс Плазне (нар. 1968 р.) — сучасна французька романістка, викладачка французької літератури в Сорбонні. До сфери її інтересів належить поетика французького роману XVII століття, прийоми давньої літератури, історія класичного розуму і чуттєвості. Член Французького національного центру наукових досліджень, член журі літературної премії ім. Анре Жіда. Перший свій роман — «Любов сама» — опублікувала 2005 року, хоч писати мріяла ще з дитинства. 2012 року цей роман відзначений Літературною премією Європейського Союзу.

 Бібліотека пропонує книгу Андрія Макіна „Французький заповіт”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні.

Дві мови, дві крові, дві країни. Світла, вільна, замилувана красою Франція і безкраї терени імперії, яка бувала й величною, але вільною - ніколи. Люди, які опиняються на перехрестях культур та мов, там, де так дивно переплітаються людські долі, повсякчас намагаються визначити, де є те місце, яке вони можуть назвати домом. Де був дім бабусі Шарлотти: у елегантному Парижі, де кожна вуличка наповнена історією, чи у сибірській ізбі, а може у маленькому містечку на краю степу? На краю життя, в якому було кохання, голод, війна, насильство. І пам'ять, яку вона передала, як заповіт своєму онукові. Але це не була пам'ять про "загублену" Францію, а, радше, пам'ятка про те, як почуватися вільною та щасливою людиною, де б ти не був. Цей майже автобіографічний роман відзначений Гонкурівською премією та перекладений на більше, ніж 30 мов світу, написаний Андрієм Макіним, уродженцем Красноярська, нащадком француженки, який виріс у Пензі, а наприкінці 80-х років попросив політичного притулку у Фрації.

 Бібліотека пропонує книгу Александра Постеля „Зона домінування. Обілений”, отриману завдяки Французькому інституту в Україні. 

«Фабула» знайомить читача з двома короткими романами молодого французького письменника - «Зона домінування» й «Обілений». Александр Постель - безжалісний та іронічний автор, він майстерно створює тривожну і моторошну атмосферу, постійно заплутує і приголомшує читача раптовими одкровеннями. Він чудово зображує стадні реакції суспільства на голослівні звинувачення і ті справжні почуття, що ховаються під благопристойною личиною терпимості і політкоректності: ревнощі, хворобливу тривогу, бажання заподіяти біль ближньому, взаємну ненависть і байдужість.

Перша ж книжка прози молодого письменника - «Обілений» (2013) - була удостоєна Гонкурівської премії у категорії «Перший роман» і премії Ландерно у категорії «Відкриття». Не менший успіх у читачів та критики мала друга книжка автора - «Зона домінування» (2015), яка теж отримала літературну премію.