Майбутній розкол людства буде між розумною його часткою і сірою посередністю, що не вміє ні читати, ні мислити.

Оруелл боявся тих, хто заборонить книги. Хакслі ж побоювався, що не буде причин забороняти книгу, бо ніхто не захоче її читати.

Без звички до читання та навичок критичного мислення багато громадян сучасних демократій виявляються настільки ж безпорадними і довірливими, як середньовічні селяни, які рухаються ірраціональними закликами і схильні до стадного мислення.
Є діти, які читають десятки книг на рік, вчать програмування, математику та іноземні мови. Здібні концентруватися і розуміють складні концепції та абстракції.
І діти, які проводять по 12 годин на день у смартфонах та планшетах. Ті, що втрачають здатність читати і розуміти довгі тексти.
У кіно на перше місце виходять серіали, в яких є лише кілька головних героїв. Спрощуються сюжетні лінії. Скорочується кількість головних героїв. Просто для порівняння: у класичному китайському романі «Сон у червоному теремі» близько сорока головних героїв та майже 500 другорядних. Читачі раніше все це пам'ятали, а зараз вони плутають Саурона з Саруманом. Вже починаються проблеми з розумінням класики.
Передача знань – найдавніша функція університету – руйнується на наших очах. «Важкі» письменники — такі як Шекспір, Мільтон і Джейн Остін, чиї твори передавалися з покоління в покоління протягом століть, більше не можуть дійти до наступного покоління читачів. Студенти втрачають здатність їх розуміти.
Питання не в тому, чи станеться розкол. Питання тільки в тому, по який бік прірви опинитеся ви і ваші діти.
з мережі